Відчуття, ніби серце раптом «завмерло», пропустило удар або, навпаки, різко забилося сильніше, може налякати. Часто причиною таких відчуттів є екстрасистоли — передчасні скорочення серця, які виникають поза нормальним серцевим ритмом.

Екстрасистоли можуть траплятися навіть у людей без захворювань серця. Іноді вони виникають епізодично та не становлять небезпеки, але в інших випадках можуть бути проявом порушень серцевого ритму або захворювань серцево-судинної системи. Саме тому важливо розібратися, чому виникають перебої та коли необхідне обстеження.

Що таке екстрасистоли?

У нормі серце скорочується під впливом електричного імпульсу, який формується у синусовому вузлі. Він задає правильний ритм роботи серця.

Екстрасистола виникає тоді, коли додатковий електричний імпульс з’являється раніше, ніж мав би відбутися черговий нормальний удар. У результаті серце скорочується передчасно.

Після такої позачергової систоли може виникнути коротка пауза. Саме її людина часто сприймає як «завмирання» або «зупинку» серця. Наступне скорочення може бути сильнішим, тому виникає відчуття різкого поштовху в грудях.

Екстрасистоли можуть походити з різних відділів серця. Найчастіше зустрічаються надшлуночкові та шлуночкові екстрасистоли.

Як людина може відчувати екстрасистоли?

Прояви можуть бути різними. Деякі люди взагалі не відчувають екстрасистол, і їх виявляють випадково під час ЕКГ або добового моніторування.

Інші можуть відчувати:

• перебої або «завмирання» серця;
• відчуття додаткового удару;
• сильний поштовх у грудях;
• нерівномірне серцебиття;
• короткочасний дискомфорт у грудній клітці;
• відчуття нестачі повітря;
• тривогу або страх;
• слабкість чи запаморочення.

Важливо розуміти: за самими відчуттями неможливо визначити, наскільки екстрасистоли небезпечні. Для цього потрібне обстеження.

Чому виникають перебої в роботі серця?

Причин появи екстрасистол багато. Іноді вони пов’язані не із захворюванням серця, а з тимчасовими факторами.

Серед можливих причин:

Стрес та емоційне перенапруження. Під час стресу активується симпатична нервова система, підвищується рівень гормонів стресу, що може впливати на серцевий ритм.

Недосипання та перевтома. Постійний дефіцит сну може сприяти появі перебоїв і відчуття прискореного серцебиття.

Кофеїн та енергетичні напої. У деяких людей надмірне вживання кави, енергетиків або інших стимуляторів може провокувати екстрасистоли.

Алкоголь та куріння. Ці фактори можуть впливати на роботу серцево-судинної системи та сприяти появі порушень ритму.

Порушення електролітного балансу. Зміни рівня калію, магнію та інших електролітів можуть впливати на електричну активність серця.

Захворювання щитоподібної залози. Порушення функції щитоподібної залози, особливо надлишок тиреоїдних гормонів, можуть супроводжуватися серцебиттям та аритміями.

Також екстрасистоли можуть виникати на тлі артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, кардіоміопатій, захворювань клапанів та інших структурних змін серця.

Чи небезпечні екстрасистоли?

Не кожна екстрасистола є ознакою серйозної патології.

У людини зі здоровим серцем поодинокі екстрасистоли можуть виникати час від часу і не мати небезпечного значення. Проте якщо перебої стали частими, з’явилися вперше або супроводжуються іншими симптомами, варто звернутися до лікаря.

Особливо важливо не відкладати обстеження, якщо перебої супроводжуються:

• болем або вираженим дискомфортом у грудях;
• непритомністю або переднепритомним станом;
• вираженою задишкою;
• сильним запамороченням;
• різкою слабкістю;
• тривалим або дуже частим серцебиттям.

Якщо біль у грудях сильний, раптовий або поєднується із задишкою, холодним потом, вираженою слабкістю чи непритомністю, необхідна невідкладна медична допомога.

Як діагностують екстрасистоли?

Першим обстеженням зазвичай є електрокардіограма — ЕКГ. Вона дозволяє оцінити серцевий ритм та в деяких випадках зафіксувати екстрасистолу безпосередньо під час дослідження.

Але проблема полягає в тому, що перебої можуть виникати не постійно. Якщо під час звичайної ЕКГ екстрасистолу не вдалося зафіксувати, лікар може рекомендувати Холтерівське моніторування ЕКГ.

Це тривале спостереження за електричною активністю серця, найчастіше протягом 24 годин або довше. Воно дозволяє визначити:

• як часто виникають екстрасистоли;
• у який час вони з’являються;
• який це тип порушення ритму;
• чи пов’язані перебої з фізичним навантаженням, сном або іншими факторами;
• чи є інші порушення ритму.

За показаннями лікар може призначити ехокардіографію (УЗД серця), лабораторні аналізи та інші дослідження.

Чи потрібно лікувати екстрасистоли?

Лікування залежить не лише від кількості екстрасистол, а й від причини їх виникнення, типу порушення ритму та стану серця.

Якщо серце структурно здорове, а екстрасистоли поодинокі та не викликають значного дискомфорту, іноді достатньо спостереження та корекції факторів, які можуть їх провокувати.

Лікар може рекомендувати нормалізувати сон, зменшити вживання кофеїну та алкоголю, відмовитися від куріння, контролювати артеріальний тиск та лікувати захворювання, які можуть впливати на серцевий ритм.

В окремих випадках може знадобитися медикаментозне лікування або консультація кардіолога для визначення подальшої тактики.

Коли варто перевірити серце?

Якщо Ви періодично відчуваєте «перевороти», «завмирання», сильні поштовхи або перебої в роботі серця, не варто одразу панікувати. Але й повністю ігнорувати ці симптоми не потрібно.

Особливо важливо пройти обстеження, якщо симптоми стали частішими, змінилися або виникають під час фізичного навантаження.

ЕКГ та Холтерівське моніторування допомагають побачити те, що неможливо оцінити лише за відчуттями. Саме тому при повторних перебоях у роботі серця доцільно звернутися до кардіолога та визначити необхідний обсяг діагностики.

Регулярна перевірка серцевого ритму — це не привід для тривоги, а можливість вчасно виявити порушення та зрозуміти, чи потребують вони лікування.