Біль у щелепі часто асоціюється з проблемами зубів, суглобів або гайморових пазух. Проте не завжди причина криється саме там. Досить часто пацієнти звертаються зі скаргами на біль у нижній щелепі, хруст під час жування, втому м’язів обличчя — і не підозрюють, що справжнє джерело болю може знаходитись… у шиї. Так, порушення в шийному відділі хребта здатні впливати на стан щелепного суглоба та викликати характерний дискомфорт.

Як пов’язані шия і щелепа?

Шийний відділ хребта складається із семи хребців і підтримує вагу голови, забезпечуючи її рухливість. Водночас в області шиї проходять численні нервові закінчення, судини, м’язи та зв’язки, які взаємодіють із структурами обличчя й черепа.

Одна з ключових ланок у цьому взаємозв’язку — скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС). Він розташований безпосередньо перед вухами і відповідає за рухи щелепи під час розмови, жування, ковтання. Важливо розуміти: будь-які порушення в поставі, особливо в області шийного відділу, можуть впливати на положення нижньої щелепи. При неправильному положенні хребців (наприклад, через остеохондроз, м’язовий спазм або нестабільність), змінюється тонус м’язів шиї, а отже, і баланс щелепи.

Типові симптоми, що вказують на взаємозв’язок

Пацієнти, у яких біль у щелепі спричинений саме шийним відділом, часто описують такі прояви:

• біль, що посилюється при рухах голови або після тривалого перебування в одному положенні (наприклад, під час роботи за комп’ютером);

• обмеження у відкриванні рота, хрускіт у щелепі;

• біль у шиї або потилиці;

• головний біль (особливо в скроневій або потиличній зоні);

• відчуття “перенапруги” м’язів обличчя;

• запаморочення, шум у вухах.

Ці симптоми можуть чергуватися або посилюватися при стресі, перевтомі, після травм, а також унаслідок проблем зі сном (особливо при використанні невідповідної подушки).

Причини, які поєднують щелепний і шийний біль

1. Шийний остеохондроз — дегенеративні зміни хребців викликають стиснення нервових корінців, що передають імпульси до м’язів обличчя.

2. М’язово-тононічні порушення — перенапруга м’язів шиї через неправильну поставу або сидячий спосіб життя впливає на м’язи, пов’язані з СНЩС.

3. Міофасціальний біль — формування тригерних точок у м’язах шиї, які іррадіюють у щелепу або обличчя.

4. Синдром верхнього шийного відділу — порушення в атланто-потиличному суглобі можуть викликати функціональні порушення м’язів щелепи.

5. Травми — навіть давні забої шиї чи голови можуть впливати на тонус м’язів і суглобів.

6. Бруксизм (нічне скреготіння зубами) — часто супроводжується м’язовими спазмами в шиї та жувальних м’язах, утворюючи замкнене коло.

Що робити при болю в щелепі?

Насамперед — не ігнорувати симптоми і звернутися до фахівця, який проведе комплексне обстеження. Часто для діагностики залучаються кілька лікарів — невролог, вертебролог, стоматолог, а іноді й отоларинголог.

Методи лікування залежать від конкретного діагнозу, але загалом можуть включати:

• Мануальну терапію для відновлення рухливості шийного відділу;

• Лікувальний масаж для зняття м’язових спазмів;

• Фізіотерапію — лазеротерапія і магнітотерапія;

• Ортопедичні корекції — спеціальні подушки або підтримуючі коміри для шиї;

• Фізичні вправи та постуральна гімнастика;

• Медикаментозне лікування (знеболювальні, міорелаксанти, нейропротектори);

• Корекція прикусу та капи при бруксизмі (за потреби).

Чому важливо не відкладати лікування?

Біль у щелепі, що має корінь у шийній зоні, з часом може призводити до дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба, розвитку хронічного болю, обмеження жувальних функцій, головного болю і навіть змін у міміці обличчя. Що раніше встановлено правильний діагноз — то ефективніше лікування і вища якість життя.