Алергія — це надмірна реакція імунної системи на речовини, які в нормі не є шкідливими. Пилок, їжа, шерсть, пил, ліки — усе це може спричинити нежить, висипи, сльозотечу або навіть загрозливі для життя стани, як-от анафілаксія. Але як дізнатись, на що саме виникла алергія? Чи можна це визначити за аналізами?

У цій статті пояснюємо, чи можна виявити алергію лабораторно, які аналізи існують і в яких випадках їх варто здавати.

Чи можна виявити алергію за аналізами?

✅ Так. Сучасна лабораторна діагностика дозволяє встановити факт алергії та визначити конкретний алерген. Найчастіше це робиться шляхом:

• виявлення імуноглобулінів (антитіл)

• виявлення реакції організму на специфічні речовини (алергени)

• іноді — через провокаційні проби

📌 Аналізи — особливо корисні при незрозумілих або множинних симптомах, а також для контролю ефективності лікування.

Які бувають аналізи на алергію?

🧪 1. Загальний аналіз крові

📌 Це базовий тест, який може натякнути на алергічний процес.

• Підвищений рівень еозинофілів — типовий маркер алергії

• Прискорене ШОЕ — ознака запалення

• Помірний лейкоцитоз — при вираженій реакції

❗ Але цей аналіз не дає відповіді на питання “на що саме” алергія.

🧪 2. Визначення рівня загального IgE

IgE (імуноглобулін Е) — специфічний тип антитіл, що бере участь у алергічних реакціях.

• Підвищення IgE вказує на схильність до алергії

• Особливо інформативний у дітей

📌 Важливо знати, що нормальний IgE не виключає алергію, якщо вона локальна (наприклад, лише на шкірі чи слизовій).

🧪 3. Специфічні IgE до окремих алергенів

Це найточніший аналіз, який дозволяє:

• дізнатись, на що саме є алергія (пилок, шерсть, харчові продукти, пил, гриби, медикаменти)

• кількісно оцінити ступінь чутливості

• виявити перехресні реакції (наприклад, на яблука та пилок берези)

📌 Тестування відбувається у форматі “панелей”:

• інгаляційна панель (пилок, пил, шерсть, грибки)

• харчова панель (молоко, яйце, горіхи, злаки тощо)

• дитяча панель

• медикаментозна панель

• професійні алергени

🧪 4. Шкірні алергопроби

Це контактний метод:

• на передпліччя наносяться розчини алергенів

• робляться мікроуколювання або подряпини

• оцінюється реакція через 15–20 хвилин

📌 Метод швидкий і доступний, але має обмеження:

• не проводиться при загостренні

• заборонений при активній кропив’янці або бронхіальній астмі

• неможливий у дітей до 3–5 років

🧪 5. Молекулярна алергодіагностика (component-resolved diagnostics)

Це сучасна форма діагностики, що дозволяє:

• виявити точний білок, на який реагує організм

• розрізнити справжню алергію від перехресної або тимчасової чутливості

• прогнозувати ризик важких реакцій

📌 Особливо корисна при полісенсибілізації або важких формах алергії.

Коли варто здавати аналізи?

🔹 незрозумілі висипи, що не зникають
🔹 набряки обличчя або слизової
🔹 частий нежить без застуди
🔹 нападоподібний кашель, задуха
🔹 реакція після вживання певних продуктів або медикаментів
🔹 рецидивуючий кон’юнктивіт, свербіж очей
🔹 родичі з алергією (генетична схильність)
🔹 підготовка до вакцинації або введення нового препарату

Як це реалізовано в Клініці Печерських?

🔸 консультація лікаря (терапевта, алерголога)
🔸 забір аналізів на IgE, панелі алергенів
🔸 визначення рівня еозинофілів
🔸 направлення на шкірні проби (у партнерських клініках)
🔸 рекомендації з дієти, способу життя
🔸 медикаментозне лікування (антигістамінні, стабілізатори мембран)
🔸 при потребі — направлення на АСІТ (алергенспецифічну імунотерапію)

Висновок

Алергія — не “вигадана хвороба”, а серйозний імунний стан, що потребує діагностики. Якщо симптоми повторюються або невідомо, що саме викликає реакцію — аналізи допоможуть знайти відповідь. У Клініці Печерських ми допоможемо не лише виявити алерген, а й скласти план дій, щоб жити без страху перед щоденними речовинами.