З настанням теплої пори року значно зростає кількість звернень через укуси кліщів. Ці маленькі павукоподібні мешкають не лише в лісах, а й у міських парках, садах, на присадибних ділянках і навіть у високій траві біля будинку. Сам по собі укус кліща зазвичай безболісний, однак небезпека полягає в тому, що деякі кліщі є переносниками серйозних інфекційних захворювань.

Саме тому після укусу важливо не панікувати, а правильно діяти та спостерігати за своїм самопочуттям.

Чому укус кліща можна не помітити?

Під час присмоктування кліщ виділяє речовини, які мають знеболювальну дію. Через це людина часто не відчуває момент укусу. Найчастіше кліщі прикріплюються до ділянок із тонкою шкірою:

• шия;
• пахви;
• пахова ділянка;
• підколінні ямки;
• волосиста частина голови;
• ділянка за вухами.

Після прогулянки на природі бажано уважно оглянути все тіло, особливо дітей та домашніх тварин.

Які хвороби можуть переносити кліщі?

Найвідомішим захворюванням є хвороба Лайма (бореліоз). Вона викликається бактеріями роду Borrelia і за відсутності лікування може уражати:

• суглоби;
• нервову систему;
• серце;
• шкіру.

Ще одним небезпечним захворюванням є кліщовий енцефаліт — вірусна інфекція, яка може призводити до ураження головного та спинного мозку. В Україні це захворювання зустрічається значно рідше, ніж бореліоз, але ризик існує в окремих регіонах.

Крім того, кліщі можуть переносити й інші інфекції, хоча вони трапляються значно рідше.

Симптоми, які повинні насторожити

Після укусу кліща необхідно уважно спостерігати за своїм станом протягом наступних тижнів.

Особливої уваги потребують такі симптоми:

• почервоніння, яке поступово збільшується;
• кільцеподібна пляма навколо місця укусу;
• підвищення температури;
• слабкість;
• головний біль;
• ломота в м’язах і суглобах;
• збільшення лімфатичних вузлів.

Найхарактернішою ознакою ранньої хвороби Лайма є мігруюча еритема — кільцеподібне почервоніння, яке поступово збільшується в розмірах. Проте вона виникає не у всіх пацієнтів, тому відсутність висипу не виключає інфекцію.

Що робити, якщо вкусив кліщ?

Перш за все потрібно якнайшвидше видалити кліща. Якщо є можливість, краще зробити це в медичному закладі. Якщо ні — кліща можна обережно витягнути спеціальним гачком або пінцетом, захопивши його максимально близько до шкіри та плавно витягнувши без різких рухів.

Після цього:

• обробіть місце укусу антисептиком;
• вимийте руки;
• запам’ятайте або сфотографуйте місце укусу;
• спостерігайте за шкірою протягом наступних тижнів.

Не рекомендується змащувати кліща олією, спиртом чи іншими речовинами перед видаленням — це не допомагає і може навіть збільшити ризик передачі інфекції.

Коли потрібно здавати аналізи?

У перші дні після укусу аналіз крові зазвичай неінформативний, оскільки організм ще не встигає виробити антитіла.

Якщо лікар підозрює бореліоз, лабораторне обстеження зазвичай рекомендують через 3–4 тижні після укусу, якщо не з’явилися симптоми раніше. При виникненні мігруючої еритеми лікування часто розпочинають без очікування результатів аналізів.

Не варто самостійно призначати собі обстеження або антибіотики — рішення про необхідність лікування приймає лікар після огляду та оцінки ризиків.

Як захиститися від кліщів?

Повністю уникнути контакту з кліщами неможливо, однак ризик можна значно зменшити.

Рекомендовано:

• одягати світлий закритий одяг;
• заправляти штани у шкарпетки під час прогулянок у високій траві;
• використовувати репеленти;
• уникати густих заростей;
• після повернення додому ретельно оглядати себе та дітей;
• прати або витрушувати одяг після прогулянок.

Особливо уважними потрібно бути навесні, влітку та на початку осені, коли активність кліщів найвища.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Консультація лікаря необхідна, якщо:

• кліща не вдалося повністю видалити;
• після укусу з’явилося почервоніння, що збільшується;
• виникла температура або симптоми, схожі на застуду;
• з’явився біль у суглобах чи м’язах;
• після укусу минуло кілька тижнів і погіршилося самопочуття.

Своєчасне звернення до лікаря дозволяє вчасно діагностувати можливу інфекцію та розпочати лікування. У більшості випадків раннє виявлення хвороби Лайма забезпечує повне одужання та запобігає розвитку ускладнень.